WSJ заявила про "занепад" 40-річного економічного буму в Китаї
Економічна модель, яка вивела Китай з бідності до статусу великої держави, зламана, і має множинні ознаки проблем, пишуть економічні оглядачі газети The Wall Street Journal.
"Протягом десятиліть Китай живив свою економіку, інвестуючи в заводи, хмарочоси та дороги. Модель спричинила надзвичайний період зростання, який вивів Китай з бідності та перетворив його на світового гіганта, чия експортна майстерність охопила весь світ", – ідеться в статті.
Однак сьогодні ця економічна модель себе вичерпала, вважають аналітики.
Закредитованість країни і руйнування відносин із Заходом призвело до того, що економічне зростання Китаю різко сповільнилося і загрожує перетворитися на затяжну стагнацію, подібну до тієї, що Японія переживає з початку 1990-х, пише WSJ.
Вони зазначають, що в Пекіна закінчуються можливості для розширення інфраструктури, у деяких частинах Китаю розташовані мости й аеропорти, які мало використовуються, мільйони квартир пустують, а окупність інвестицій різко знизилася.
Як приклад непотрібних витрат видання наводить будівництво нового карантинного об'єкту COVID-19 розміром майже з три футбольні поля в провінції Юньнань, попри те що Китай припинив свою політику "нульового COVID" кілька місяців тому.
Як вважають аналітики, на ринку нерухомості Китаю надувається бульбашка, яка може луснути будь-якої миті. Згідно з дослідженням Південно-Західного університету фінансів та економіки Китаю, 2018 року кожна п'ята квартира в містах Китаю, або щонайменше 130 млн одиниць, не були зайняті. У зв'язку з падінням попиту і зростанням інфляції багато забудовників у країні опинилися на межі банкрутства.
Крім непотрібних витрат китайська економіка зіткнулася з несприятливою демографічною ситуацією.
Також наголошується на "зростаючому розриві" зі США та їхніми союзниками, що ставить під загрозу іноземні інвестиції в країну.
"Це може бути не просто період економічної слабкості, а захід довгої епохи", – зазначають автори WSJ.
Видання наводить дані Міжнародного валютного фонду, який оцінює зростання ВВП Китаю в найближчі роки нижче 4%, що становить менше половини його показника за останні чотири десятиліття.
Крім того, лондонська Capital Economics вважає, що трендове зростання в Китаї сповільнилося з 5% у 2019 році до 3% і впаде приблизно до 2% у 2030 році. За таких темпів Китаю не вдасться досягти поставленої Сі Цзіньпіном у 2020 році мети подвоїти розмір економіки до 2035 року, зазначає WSJ.
"Це ускладнить вихід Китаю з-поміж країн із ринком, що формується, із середнім рівнем доходу і може означати, що Китай ніколи не обганяє США як найбільша економіка світу, що є давньою амбіцією Пекіна", – ідеться в статті.
Сьогодні ж китайська економіка продовжує працювати в борг, зазначає видання.
Згідно з даними Банку міжнародних розрахунків, загальний борг, зокрема борг різних рівнів уряду і державних компаній, зріс майже до 300% ВВП Китаю станом на 2022 рік, перевищивши рівень США і збільшившись із менш ніж 200% у 2012 році. При цьому більшу частину боргу взяли на себе китайські міста.
За даними МВФ, обмежені Пекіном у своїх можливостях брати позики безпосередньо для фінансування проєктів, вони звернулися до механізмів позабалансового фінансування, чий борг, як очікують, цьогоріч сягне понад $9 трлн.
