Китай імпортував рекордну кількість обладнання для виробництва чіпів
Імпорт обладнання для виробництва чипів у Китай в червні та липні становив майже $5 млрд , що на 70% більше, ніж $2,9 млрд за той же період минулого року, пише Financial Times із посиланням на дані китайської митниці. Постачання виросло до рекордного рівня напередодні введення союзниками США обмежень на експорт.
Більшість імпорту надійшла з Нідерландів та Японії, двох країн, які ввели обмеження на експорт обладнання для виробництва мікросхем, оскільки вони працюють з США над уповільненням технологічного прогресу Китаю.
Японія почала застосовувати свої обмеження 23 липня, а нідерландські обмеження набудуть чинності 1 вересня.
Китайський імпорт нідерландського обладнання для виробництва чипів збільшився вдвічі в червні та липні порівняно з травнем внаслідок постачання більшої кількості літографічних машин китайським клієнтам з ASML, повідомили інсайдери галузі, знайомі з закупівлями обладнання в країні. ASML – один із найбільших виробників обладнання для виробництва чипів. Імпорт із Японії також збільшився.
Деякі з машин, імпортованих в останні місяці, відправлені на нещодавно створені невеликі заводи, що підтримуються місцевою владою в Китаї, оскільки Пекін працює над розширенням своїх потужностей з виробництва чипів, повідомили два урядовці.
Закупівлі Китаєм чипового обладнання в інших місцях, включаючи Сінгапур і Тайвань, також сприяли рекордному імпорту із цих країн.
На думку експертів, цей сплеск наголошує на спробі Китаю продовжувати розширювати виробництво менш досконалих чипів, незважаючи на проблеми, повʼязані з посиленням експортного контролю.
За даними дослідницької групи технологічного ринку Counterpoint, у другому кварталі цього року обсяг постачання від пʼяти найбільших постачальників обладнання для виробництва мікросхем до Китаю збільшився на 30%.
Закупівлі свідчать про те, що Китай хоче уникнути будь-яких збоїв у своїх планах щодо розширення виробництва чипів. За рахунок імпортного обладнання китайські компанії намагаються збільшити випуск менш сучасних чипів, на які не поширюються західні обмеження.
Китайські групи, такі як Semiconductor Manufacturing International та Yangtze Memory Technologies, для виробництва чипів залежать від обладнання з США, Нідерландів й Японії.
Китай вкладає безпрецедентні суми грошей у вітчизняну напівпровідникову промисловість. За оцінками SIA, у країні будуються щонайменше 23 виробничі обʼєкти з запланованими інвестиціями у понад $100 млрд до 2030 року, згідно з презентацією. За даними групи, до 2029-го чи 2030 року Китай матиме більше половини світових потужностей галузі з виробництва напівпровідників старого покоління. Днями стало відомо, що Huawei зайнявся виробництвом чипів і отримує близько $30 млрд державного фінансування від уряду та свого рідного міста Шеньчжень.
Також Китай непомітно відродив свою ініціативу з переманювання учених, які здобули освіту за кордоном, під новою назвою. Оновлена система набору персоналу пропонує пільги, включаючи субсидії на купівлю житла та бонуси у розмірі від 3 до 5 млн юанів (від $420 000 до $700 000).
