Історія Швейцарського Національного Банку
Швейцарський Національний Банк (ШНБ) – центральний банк країни та найважливіший елемент фінансової інфраструктури Швейцарії. Протягом майже 120-річної історії свого існування цей фінансовий інститут пройшов через низку ключових подій і реформ, залишаючись стабільною фортецею у світі банківської індустрії.
Заснування та перші кроки (1907-2000)
ШНБ було засновано 1907 року і з того часу став стовпом фінансової стабільності у Швейцарії. Його першим головою був Йоганн Даніель Хіртер, колишній власник судноплавної та вугільної компанії, а також досвідчений політик.
Цей фінансовий інститут розташований у Берні та Цюріху, також є філія у Сінгапурі. Банк має ще шість представництв, які розташовані в Базелі, Женеві, Лозанні, Лугано, Люцерні та Санкт-Галлені.
Центральний банк діє як незалежний орган, який відповідає за грошово-кредитну політику країни та забезпечує національну стабільність цін.
ШНБ має 13 агентств, які підтримують постачання національної валюти Швейцарії, швейцарського франка (CHF).
Рада банку відповідає за нагляд та контроль за комерційною діяльністю ШНБ. До складу ради входять 11 членів, кожен із яких обирається на чотирирічний термін. Повний термін не може перевищувати 12 років. Виконавчий та керуючий орган банку називається правлінням. Ця рада займається управлінням активами, грошово-кредитною політикою, а також міжнародною співпрацею та фінансовою стабільністю в країні.
Швейцарський Національний банк є акціонерним товариством. Таким чином, він випускає акції приватним та державним інвесторам. Зареєстровано 100 тисяч акцій, кожна номінальною вартістю 250 швейцарських франків. Приблизно половина акцій ШНБ належить державним банкам країни та іншим державним корпораціям. Решта акцій ШНБ належить приватним акціонерам на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Боротьба з економічними викликами (2000-2010)
На початку 21 століття ШНБ зіткнувся з кількома значними економічними викликами. У 2011 році банк ухвалив рішення прив'язати швейцарський франк до євро, щоб знизити його вартість та покращити конкурентоспроможність швейцарської економіки. Також було ухвалено рішення зберегти цільову процентну ставку на рівні 0,25 відсотка, щоб упоратися зі зростанням швейцарського франка по відношенню до долара та євро.
У 2014 році ШНБ запровадив негативну відсоткову ставку на депозити кредиторів у спробі стримати зростання вартості швейцарського франка у контексті світових валютних коливань та побоювань щодо дефляції. Ці заходи допомогли банку стабілізувати фінансову ситуацію у країні.
Референдум про частковий резерв (2018)
Швейцарія працює за системою часткового резервування. На національному рівні ця система називається Ініціативою суверенних грошей. Банки зобов'язані дотримуватись резервних вимог, але в рамках такої системи лише частина банківських депозитів гарантується центральним банком.
Ця ініціатива пропонувала радикальні зміни у банківській системі, включаючи скасування часткового банківського резервування. Хоча банк був затятим противником ініціативи, вона була відкинута більшістю швейцарських виборців, які побоювалися, що такий крок завдасть шкоди як швейцарській, так і світовій економіці.
ШНБ: сьогодення та майбутнє
Сьогодні ШНБ продовжує слугувати як балансуючий чинник у швейцарській економіці. Його політика та заходи націлені на забезпечення стабільності цін, управління грошово-кредитною політикою, а також підтримку фінансової системи. Банк бере активну участь у світових фінансових ринках і залишається ключовим елементом фінансової інфраструктури Швейцарії.
Швейцарський Національний Банк залишається однією з найважливіших інституцій у світовій фінансовій системі та продовжує писати свою історію, забезпечуючи фінансову стабільність та процвітання в країні. Його здатність адаптуватися до змін та рішучість у прийнятті складних фінансових рішень підтверджують його роль як ключового гравця у світовій економіці.
