Історія Резервного Банку Нової Зеландії. Частина 2: Зміна Ролі та Доступність
З початком 1980-х років Резервному банку належало впоратися з новими викликами. Економіка Нової Зеландії зіткнулася з нафтовими кризами 1970-х і змінами в її торговельних партнерах, після того як Велика Британія відійшла від ролі ключового ринку. У цей час інфляція в країні досягла високих рівнів і стала серйозною проблемою.
Закон про Резервний банк, ухвалений 1989 року, визначив нові функції та повноваження Банку, серед яких використання грошово-кредитної політики для боротьби з інфляцією стало найважливішим аспектом.
Це було формалізовано через "Угоду про політичні цілі", укладену між міністром фінансів і керуючим Резервного банку. Цей підхід відображає світові тенденції і став загальноприйнятим у багатьох країнах.
Наступні десятиліття продовжили розвивати роль Резервного банку. Зі зміною політичних, економічних і соціальних умов, Банк зазнавав реформ, щоб адаптуватися до мінливого середовища. Минулі поправки до законодавства розширювали повноваження РБНЗ, включно з наглядом і регулюванням у фінансовому секторі.
До 2009 року Резервний банк став установою з унікальним набором послуг. Він міг використовувати повний арсенал інструментів політики, охоплюючи широкий спектр ролей, від здійснення грошово-кредитної політики до нагляду за фінансовою системою і надання валюти населенню.
Внутрішня організація і структура Резервного банку також зазнали змін. За 75 років чисельність персоналу змінювалася відповідно до вимог часу. Виходячи з початкових планів, де передбачалося, що штат становитиме 20 осіб, кількість співробітників поступово збільшилася. Спочатку, в 1935 році в Банку працювало 60 осіб, і це число далі зростало з кожною зміною уряду.
В епоху технологічного розвитку 2000-х років, Банк активно використовував комп'ютери і нові технології, що дало змогу ефективніше виконувати свої функції.
Будівля, де розміщувався Резервний банк, також стала символом його присутності. Після тимчасових приміщень у фермерському будинку Домініону, Банк 1972 року переїхав у спеціально зведену будівлю, розроблену архітекторами Allied Architects. Ця будівля стала центром діяльності Банку, включно з офісними приміщеннями та сховищами.
Отже, історія Резервного банку Нової Зеландії продовжувала еволюціонувати відповідно до мінливих потреб країни. Він не лише адаптувався до змін в економічному середовищі та політичних реалій, а й активно формував економічну політику та стимулював стабільність і процвітання.