Бум експорту електромобілів з Китаю сприяє зростанню попиту на кораблі для перевезення авто
Китайські автовиробники та вантажовідправники замовляють рекордну кількість суден для перевезення автомобілів, щоб підтримати бум експорту електромобілів, що веде Китай до створення четвертого за величиною флоту у світі до 2028 року, пише Reuters.
Згідно з даними консалтингової компанії з питань судноплавства Veson Nautical, Китай наразі має восьмий за величиною флот у світі з 33 кораблями-автовозами. Японія є найбільшою у світі з 283 кораблями, за нею йдуть Норвегія (102 кораблі), Південна Корея (72) і острів Мен (61).
Водночас китайські компанії мають 47 замовлень, що становить чверть усіх замовлень у світі. Серед покупців – SAIC Motor, Chery Automobile і електрогігант BYD, а також такі вантажовідправники, як COSCO і China Merchants від імені китайських автовиробників.
"Після того, як цю армаду буде доставлено до Китаю, контрольований Китаєм автопарк підскочить з нинішніх 2,4% до 8,7%. Ми очікуємо, що нові торговельні маршрути будуть створені майже виключно для китайських OEM (автовиробників)", – сказав аналітик Veson Андреа де Лука.
"Завдяки жорсткій конкуренції, економним споживачам і млявій економіці автовиробники прискорили експансію на ринки, де їхні транспортні засоби мають вищі ціни, ніж удома. Минулого року Китай обігнав Японію як найбільшого експортера автомобілів", – пише Reuters.
Лише BYD у 2023 році експортувала понад 240 тис автомобілів, що становить близько 8% її світових продажів, і планує експортувати до 400 тис авто цього року.
Іноземні аналоги, такі як Tesla і Volkswagen, також розширили виробництво в Китаї для експорту, щоб скористатися перевагами рентабельного ланцюга постачання країни.
Зростання вартості доставки та підтримка місцевої влади переконали автовиробників купувати кораблі самостійно.
Згідно з даними консалтингової компанії Clarkson, до кінця 2023 року щоденна ставка фрахтування перевізника на 6 500 транспортних засобів досягла 115 тис дол, що в сім разів перевищує середній показник 2019 року.
Водночас зростання експорту спонукало США та ЄС звинуватити Китай у спробі впоратися з надлишковими промисловими потужностями, наповнивши свої ринки недорогими продуктами.
