Втрати зернового сектора України внаслідок цього року можуть перевищити $3,2 млрд — Reuters

Український сектор зернових і олійних культур може втратити понад $3,2 млрд 2023 року через високі витрати на логістику, а також зростання цін на паливо і добрива, що загрожує скороченням посівних площ найближчими роками, пише Reuters із посиланням на об'єднання фермерів.

Обмежені експортні можливості, зосереджені на невеликих портах річки Дунай і залізниці до Східної Європи, збільшили логістичний компонент і, як наслідок, знизили ціни, які торговці можуть запропонувати фермерам.

Закриття портів також призвело до різкого зростання цін на імпортоване паливо, насіння, добрива та запасні частини для сільськогосподарської техніки.

Всеукраїнська аграрна рада повідомила, що собівартість виробництва пшениці 2023 року становитиме близько $146 за метричну тонну за середньої ціни реалізації $102. Фермери витрачають $149 на вирощування кукурудзи і можуть продати її за $94. У ВАР заявили, що 2023 року навіть виробництво соняшнику та ріпаку буде збитковим, і якийсь прибуток аграріям принесе тільки соя.

Виробники повідомили, що значні втрати вже призвели до скорочення посівів урожаю 2024 року. Міністерство аграрної політики, як і раніше, зберігає прогноз посівів озимої пшениці на рівні близько 4,4 млн га.

Не лише фінансові труднощі, а й несприятлива погода можуть восени значно скоротити посівні площі. Україна є традиційним виробником озимої пшениці, ячменю та ріпаку. Тривала відсутність дощів у більшості регіонів України створила несприятливі умови як для сівби озимих, так і вже посіяних рослин. За словами синоптиків, найгірша ситуація з вологістю ґрунту склалася в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Вінницькій, Черкаській, Харківській областях, де до 20 см верхніх шарів ґрунту були повністю сухими.

За даними Мінагрополітики, станом на 16 жовтня фермери посіяли 3,02 млн га озимої пшениці порівняно з 2,5 млн га на ту саму дату рік тому.

Традиційно Україна відправляла зерно по всьому світу зі своїх чорноморських портів. Росія спочатку заблокувала цей маршрут після вторгнення, але угода про безпечний коридор, укладена за допомогою посередництва Організації Об'єднаних Націй і Туреччини, дала змогу відновити експорт. Однак у липні Росія вийшла з угоди. Відтоді вона посилила напади на зернову інфраструктуру України, зокрема атакувала ключові дунайські порти.

У серпні стало відомо, що українські аграрії скорочують посіви озимини через блокування портів і атак РФ на інфраструктуру. Зокрема, HarvEast заявила, що виводить з обробки 10-15% менш продуктивних площ.