Історія Стратегії Черепах: у що вилилася суперечка двох трейдерів
Оцінюючи результати широкого кола трейдерів на фінансових ринках, закрадається думка про те, що можливо для успіху в цій справі потрібна деяка частка покликання.
Однак два трейдери, які стали авторами Стратегії Черепах, довели, що це така ж професія, як і будь-яка інша. Вона вимагає знань, кваліфікації, дисципліни та практики, щоб приносити гроші тим, хто за неї візьметься.
Трейдерська суперечка і причому тут черепахи
У Сінгапурі на одній із черепахових ферм, Річарда Денніса відвідав думку про те, що як фахівці вирощують черепах, так само досвідчені професіонали можуть вирощувати трейдерів. Для їхнього успіху достатньо навчити їх дисципліновано торгувати за прибутковою торговою стратегією.
Його суперник Вільям Екхард вважав, що цього недостатньо. Не все так механістично, трейдеру важливо мати талант та якусь частку покликання. Не можна так просто взяти та стати трейдером, як не можна так просто стати музикантом.
Вони обидва мали успішний досвід біржової торгівлі та знали, про що говорили. Так Денніс починав із депозиту 1600 доларів, і за два десятиліття перетворив їх на більш ніж 200 мільйонів доларів.
Екхард мав сильні аналітичні здібності та математичний підхід до торгівлі. Завдяки цьому йому вдалося вийти на середню річну доходність близько 30%.
Вони були досить заможними людьми і не ставили за мету суперечку заробити гроші. Їх цікавив принцип та прагнення встановити істину, а переможець парі отримував лише 1 долар.
Експеримент із черепашою філософією
Ні Денніс ні Екхард не мали наміру поспішати, укладати багато угод. Вони дотримувалися вивіреного та неспішного підходу.
Вони вирішили набрати учасників експерименту, подавши оголошення до газети. Кожному, хто був готовий взяти участь в експерименті, обіцяли навчання та торгівлю на грошах замовників. Сума управління становила 1 мільйон доларів.
Потенційні учасники трейдинг-ферми черепах мали заповнити анкету та пройти особисту співбесіду. З понад тисячі претендентів обрали всього тринадцять. При цьому їхній досвід на ринку не був обов'язковою умовою.
У результаті учасниками експерименту стала досить різношерста публіка, від бухгалтерів та акторів до охоронців, пілотів та професійних гравців у карти. До переліку потрапили й кілька трейдерів.
Зіркою вибірки став Куртіс Фейс. Він уже мав деякий досвід роботи з торговельними системами. Він навіть практикував написання торгових радників.
Після двотижневого навчання учасники отримали капітал у управління. Фейс отримав два мільйони доларів. 85% від усіх доходів отримували організатори, а решта відсотка розподілялася між учасниками.
Експеримент тривав із 1984 по 1988 рік. За підсумками чотирьох із половиною років експерименту група піддослідних трейдерів змогла розвинути прибутковість 80%. Виділені на нього 500 тисяч доларів примножили до 5 мільйонів доларів.
Ідеї та принципи Стратегії Черепах
В основі концепції, на якій будувався експеримент, лежали три принципи. По-перше, важливо орієнтуватися на довгострокові тенденції, а не займатися спекуляціями всередині дня. По-друге, важливо тримати фокус не так, а на дотриманні умов для відкриття позиції. По-третє, стратегія має мати позитивне математичне очікування. На довгій дистанції вона має приносити плюс.
Стратегія Черепа була досить повільною і мала математичне очікування на рівні 0,2. Ніхто не займався розгоном депозиту чи застосуванням високоризикованих тактик.
Ось основні ідеї, які лежать в основі повільної, але прибуткової та надійної стратегії:
- Прибуток має перевищувати потенційні збитки у довгостроковій перспективі.
- Маніменеджмент повинен бути у фокусі уваги, так само як і управління ризиком.
- Дії на ринку мають бути систематичними та послідовними.
- Не треба ускладнювати торгівлю. Прості дії дають найкращі результати.
