Центральний банк – це головний банк країни, який є регулятором монетарної політики. Його головне завдання - підтримання такої курсової вартості валюти, за якої фінансова та економічна система почуватимуться комфортно.

Для цього використовуються такі інструменти:

• зміна ставки рефінансування
• контроль за інфляцією
• за необхідності проведення кількісного пом'якшення
• інтервенція

У цьому огляді розберемо, як вони працюють та впливають на валютний курс.

Процентна ставка

Ставка рефінансування, як її ще називають, - це розмір відсотків у річному обчисленні, що підлягає сплаті центральному банку країни за кредити, надані кредитним організаціям.

Центробанк – надає кредити комерційним банкам під певний відсоток.

Якщо ставка рефінансування піднімається, це жорсткість монетарної політики, це призводить до зростання валюти на валютному ринку. У свою чергу, зниження ставки рефінансування - це пом'якшення монетарної політики, що призводить до зниження курсу валюти.

Кількісне пом'якшення

Це нетрадиційний інструмент монетарної політики, яку використовують центральні банки для стимулювання національних економік. Він активно застосовувався після кризи 2008 року.

Фактично кількісне пом'якшення – це коли центробанк друкує гроші, і на ці гроші викуповує свої власні проблемні активи (облігації, папери комерційного сектора тощо). Якщо регулятор запускає програму кількісного пом'якшення або розширює її обсяг, це призводить до зниження національної валюти.

Інтервенція

Дослівно це втручання центрального банку. Це значний разовий цілеспрямований вплив центрального банку країни на валютний ринок та валютний курс. Впливає на зміну курсової вартості валюти.

Бувають реальні інтервенції, коли банк разово вкидає чи вилучає валюту з ринку (про це банк не попереджає заздалегідь), і вербальні інтервенції, коли голова центробанку чи посадові особи за допомогою своїх заяв намагаються знизити чи підвищити вартість валюти.

Так, наприклад, 2015 року реальну інтервенцію провів Національний Банк Швейцарії. А у вересні 2022 року Банк Японії за допомогою інтервенції спробував зупинити падіння курсу японської єни. Наразі, попереджаючи про можливість чергового втручання, центробанк фактично проводить вербальні інтервенції.

Контроль за інфляцією

Одне з важливих завдань центробанку - контролювати зміни інфляційного показника, Індекс споживчих цін (Customer Price Index, CPI)

Customer Price Index, CPI - один із видів індексів цін, створений для вимірювання середнього рівня цін на товари та послуги (Споживчого кошика) за певний період економіки.

Центробанк може контролювати та впливати на інфляційні показники за допомогою своєї монетарної політики.

Наприклад, для розвинених економік вважається, що нормальний рівень інфляції це 2 – 2,5%. Якщо інфляція перевищує 2,5%, то центробанк повинен на це впливати, як правило це можна зробити за допомогою жорсткості монетарної політики - підвищення ставки рефінансування, і навпаки, якщо низька інфляція, то центробанк може знизити ставки.

Але зараз, коли інфляція в розвинених країнах коливається близько 10%, центробанки агресивно підвищують відсоткові ставки.

Засідання центробанків та вихід звіту щодо інфляції часто сильно впливають на зміну курсової вартості валюти. Але тут також важливо пам'ятати, що ринок рухається під впливом очікувань.

Саме тому попередження про інтервенцію можуть позначитися на курсі валюти та зробити непотрібними реальні втручання. А зростання інфляційних показників призведе до підвищення ціни в очікуванні на підвищення ставки.