Хорватія готова надавати порти для транспортування українського зерна

Хорватія готова надавати порти на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування українського зерна, ідеться в повідомленні прес-служби президента України за результатами зустрічі Володимира Зеленського з хорватським прем'єр-міністром Андрієм Пленковичем.

Зеленський зустрівся з Пленковичем у межах участі в саміті Україна – Балкани в Афінах.

Зокрема, на зустрічі йшлося про незаконне блокування Росією судноплавства в Чорному морі та масовані ракетні удари РФ по портовій інфраструктурі України, які ставлять під загрозу світову продовольчу безпеку.

Зеленський наголосив, що Україна готова й надалі залишатися гарантом глобальної продовольчої безпеки та зацікавлена в пошуку нових шляхів постачання продовольства на світові ринки, одним із яких може стати Хорватія.

"Хорватська сторона підтвердила готовність надавати порти на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування українського зерна", – йдеться в повідомленні.

Дунаєм багато зерна все ж таки не пройде – там тільки судна класу "річка-море", що мають водотоннажність на порядок меншу, ніж морські судна, зазначив Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" в інтерв'ю Радіо Свобода.

Але, за його словами, якщо розробити маршрут залізничного підвезення зерна до морських портів Хорватії – це було б суттєвим кроком.

"Хорватські порти можуть приймати судна без обмежень. У хорватській частині Адріатика глибоководна. Тому залізницею партії зерна можуть транспортуватися, накопичуватися і потім відвантажуватися від морських хорватських портів", – пояснює Гончар.

"Але тут виникає питання пропускної спроможності європейських залізниць у напрямку на Адріатику. Як і в разі варіанту експорту через польські порти (на Балтиці) – все це здорожує логістику. Але так чи інакше, хорватський маршрут - один із додаткових варіантів, які нам допоможуть", – вважає аналітик.

17 липня РФ направила Туреччині, Україні та ООН свої заперечення щодо продовження "зернової угоди" і відмовилася її продовжувати. Міноборони країни-агресора заявило, що через вихід Росії із "зернової угоди" з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря до українських портів, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення.

Після виходу з угоди Росія неодноразово бомбила українські порти і зернові склади. За даними віцепрем'єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова, тільки за дев'ять днів липня внаслідок атак РФ пошкоджено і частково знищено близько трьох десятків об'єктів портової інфраструктури та п'ять цивільних суден.

Наприкінці липня влада Литви надіслала до Єврокомісії лист із пропозицією використовувати порти на Балтійському морі як альтернативний шлях експорту українського зерна.

На початку серпня Польща закликала ЄС збільшити пропускну здатність портів, щоб дозволити більше поставок українського зерна через Балтійське море. Міністр сільського господарства країни Роберт Телус зазначив, що Польща вже веде переговори із сусідньою Литвою про перенесення фітосанітарного контролю зі свого кордону в литовські порти, щоб прискорити транзит українського зерна.

Хоча термінали в Балтійському морі є альтернативою, "основна частина вантажів, як і раніше, проходитиме через південні порти", сказав міністр.

Крім того, до перевезень українського зерна готова приєднатися Латвійська залізниця. За словами глави компанії, через Латвію за рік можна буде перевезти від приблизно 500 000 до 1 млн т українського зерна.